АНАЛІЗ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СИСТЕМ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ
Вивчення досвіду професійної підготовки педагогів у розвинених європейських країнах відкриває нові можливості для удосконалення системи безперервної педагогічної освіти в Україні в умовах її адаптації до вимог загальноєвропейського освітнього простору.
АВСТРІЯ
Прогресивними
ідеями австрійського досвіду професійної підготовки педагогів, які можуть регламентуватися
як підстава для модернізації вітчизняної освіти є:
- диверсифікація (багатогалузевість) педагогічної системи освіти та підготовка бакалаврів і магістрів;
- гібридизація (об,єднання різних форм, напрямків) професійного навчання педагогів;
- кластеризація (розбиття об,єкту на окремі частини) при проведенні реформ у педагогічній системі освіти;
- тьюторство – як одна з провідних форм організації навчання.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
Ключові
ідеї системи неперервної
педагогічної освіти:
- планомірна профорієнтаційна робота з абітурієнтами на педагогічні спеціальності;
- різноманітність організаційних форм і методів професійної підготовки;
- розроблення індивідуальних траєкторій професійної підготовки;
- науково-методичний супровід випускників педагогічного вищого навчального закладу, надання професійної допомоги молодим фахівцям у вирішенні різноманітних педагогічних проблем.
ДАНІЯ
- Втілення данської концепції «Поваги до незалежності освіти», що сприяє спільній участі держави і громадськості в освітніх процесах.
- Запровадження переходу до громадської політики управління освітніми змінами, використовуючи принципи ринкової системи та загальнонародного обговорення.
- Активне впровадження інноваційного навчання у практику педагогічної освіти з наголосом на технологіях проектного, проблемного, інтерактивного навчання та інформаційно- комунікативних технологій.
КАНАДА
- розробка нових Державних стандартів підготовки бакалаврів і магістрів з метою посилення конкурентоспроможності на ринку праці вітчизняних педагогів;
- створення теоретичної основи для оновлення змісту підготовки педагогів відповідно до досягнень педагогічної науки;
- забезпечення технічної і технологічної модернізації засобів навчання;
- забезпечення системності та функціональності здобуття студентом знань з метою надання йому можливості розпочинати педагогічну діяльність після успішного закінчення будь-якого освітньо-кваліфікаційного рівня;
- участь регіональних методичних об’єднань у моніторингу професійних вимог до педагогів;
- впровадження інклюзивної освіти у ВНЗ.
КІПР
- організація роботи педагогічної інтернатури з метою професійної адаптації новопризначених педагогів;
- організація підготовки менторів, які відповідають за процес адаптації новопризначених педагогів до умов професійної діяльності у закладі освіти;
- організація підготовки магістрів не за спеціальностями, а за міждисциплінарними програмами, що є більш гнучкими та налаштованими на сучасні потреби освіти;
- широке упровадження у професійну педагогічну підготовку дисциплін з європейським компонентом.
НІМЕЧЧИНА
- розвиток стратегічного партнерства і мережної взаємодії ВНЗ-партнерів;
- запровадження фахової переддипломної практики;
- запровадження багатоваріантних моделей і програм здобуття педагогічної освіти для забезпечення диференційованої підготовки педагогів;
- поглиблення практичної спрямованості професійної підготовки шляхом збільшення тривалості педагогічної практики студентів;
- веб- орієнтоване навчання;
- розширення спектру науково-дослідницької самостійної післядипломної роботи студентів.
ТУРЕЧЧИНА
- міждисциплінарне і міжнародне співробітництво в розробці та проведенні навчальних курсів, нових методик навчання та виховання з метою формування конкурентоздатного працівника освітньої галузі;
- забезпечення студентської та викладацької мобільності на державному рівні;
- використання засобів масової інформації з метою висвітлення та адаптації кращого педагогічного досвіду;
- створення на базі кращих освітянських закладів країни експериментальних центрів, опорних шкіл, лабораторій для опрацювання виховних інновацій, розповсюдження передового досвіду педагогічних працівників;
ФІНЛЯНДІЯ
- доступність, рівноправність, творчість педагогів;
- мультидисциплінарність, когнітивність і колобораційність;
- соціально-гуманістична спрямованість професійної підготовки і соціальна відповідальність;
- тісна інтеграція теоретичного та практичного навчання;
- сучасна матеріально-технічна база та повне державне фінансування.